Війна за нафту: аналізуємо перші втрати

XTI/USD

Ключова зона 91.00 - 95.00

Buy: 96.50 (після ретеста рівня 95,00); ціль 101.00-103.50; StopLoss 95.50

Sell: 90.00 (на сильному негативному фундаменті); ціль 86.50-85.50; StopLoss 91.00

Трамп активно рекламує блокаду Ормузької протоки як «унікальну можливість» для американських експортерів нафти й газу. Спроба відібрати у Тегерана контроль над ключовим маршрутом призвела до втрати понад 2 млн барелів на добу нафти, яку Іран щодня відправляв переважно до Китаю.

Нагадаємо:

Згідно з щомісячним звітом ОПЕК, видобуток нафти країнами Альянсу в березні скоротився на рекордні 7,88 млн барелів на добу — це найрізкіше падіння за всю історію подібної статистики з 1980-х років.

Катастрофа зачепила Ірак, Саудівську Аравію, ОАЕ, Кувейт, Катар. ОПЕК знизила оцінку світового попиту на нафту у II кварталі на 500 тис. барелів на добу, річний прогноз залишився без змін.

Чим більший дефіцит поставок на світових ринках, тим вищі ціни — від звичайного пального до промислової сировини.

Понад 20% світових поставок нафти та СПГ вже недоступні споживачам, що змушує Японію, Південну Корею та інші азійські країни шукати альтернативи для поповнення запасів.

І найбільш очевидний варіант — нафта та СПГ зі США.

За даними аналітиків Kpler, у квітні–травні до портів уздовж узбережжя Мексиканської затоки мають прибути близько 70 супертанкерів класу VLCC (Very Large Crude Carrier), кожен з яких може перевозити близько 2 млн барелів нафти. До кінця квітня експорт може досягти 5–7 млн барелів на добу.

Проте США продовжують імпортувати нафту (близько 6,2 млн барелів на добу), переважно з Канади та Мексики, для переробки на НПЗ, розрахованих на важчі сорти. За даними EIA, торік імпорт у середньому становив подібні обсяги.

Однак можливість суттєвого нарощування власного видобутку (як обіцяє Трамп) викликає значні сумніви.

• США видобувають близько 13 млн барелів нафти на добу, але більша частина цього обсягу вже «продана» за довгостроковими контрактами.
• Чотири ключові експортні термінали в Техасі та Луїзіані можуть трохи збільшити завантаження танкерів, але їхні резервні потужності обмежені.
• Компанія Enbridge збільшує місткість терміналу Ingleside у Південному Техасі ще на 2,5 млн барелів.
• Порт Корпус-Крісті минулого року завершив модернізацію вартістю $625 млн, але значного приросту потужностей поки немає.
• Проєкт Golden Pass, який реалізує Exxon Mobil спільно з QatarEnergy, у перспективі зможе виробляти близько 18 млн тонн СПГ на рік.
• Cheniere Energy розглядає можливість відкласти частину техобслуговування для збільшення обсягів поставок.

Втім, кілька великих проєктів — Phillips 66, Enterprise Products Partners — зіткнулися з регуляторними та ринковими обмеженнями, адже ніхто не очікував від Трампа такої агресивної політики.

У результаті ціни на паливо та базові нафтопродукти всередині США продовжують зростати. Середня ціна галона бензину Regular у понеділок становила $4,13 — на 3 центи нижче, ніж тижнем раніше, але на $1,15 вище рівня початку війни.

Оголошення про блокаду знову підштовхнуло ціни вгору: американська нафта подорожчала на 2,6% — до $99,08 за барель.

Зростання експорту поки не супроводжується збільшенням видобутку. Більше того, сланцеві компанії США не поспішають нарощувати буріння, сумніваючись у стійкості поточних цін. Це означає, що запаси нафти та нафтопродуктів скорочуватимуться, посилюючи тиск як на оптові, так і на роздрібні ціни.

Ринок намагається зрозуміти, на якому рівні цін проявиться ефект «руйнування попиту». Тривалий період дорогих енергоносіїв може призвести до рецесії, яка сама по собі знизить споживання. За даними МЕА, вже зараз попит на бензин у США за останній тиждень знизився приблизно на 100 тис. барелів на добу (-1,4%).

Наразі це вигідно американським експортерам і трейдерам, але невигідно споживачам і небезпечно для Трампа перед новою «битвою» за політичну підтримку.

На жаль, ідею «перемоги» доведеться переглянути — ринок не підкоряється президентам.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!