Нафта в паніці: політика тисне на тренд

XBR/USD

Ключова зона 67.50 - 69.50

Buy: 70.00 (на відкаті після ретесту рівня 68,50) ; ціль 71.50-73.50; StopLoss 69.30

Sell: 67.00 (на сильному негативному фундаменті); ціль 65.00-63.50; StopLoss 67.70

У періоди криз — фінансових або політичних — ринкові настрої завжди працюють ефективніше за фундаментальні фактори. Протягом останніх двох років пропозиція «чорного золота» стабільно перевищувала попит.

За оцінками МЕА, світові запаси зросли на рекордні 477 млн барелів у 2025 році через збільшення видобутку в США, Бразилії, інших країнах, а також в ОПЕК+. Це еквівалентно 1,3 млн барелів на добу. Наразі запаси сирої нафти в ключових регіонах світу скорочуються, але все ще залишаються вищими за рівні минулого року та середнє значення за 5 років.

У пошуках балансу ринок обрав середньостроковий ведмежий сценарій, але тут втрутилася політика.

Сьогодні премії за геополітичний ризик для основних нафтових бенчмарків оцінюються в $5–10 за барель. Водночас геополітика залишається головним драйвером ціноутворення на сировинному ринку.

Якщо Трампу вдасться укласти мирну угоду з Росією та ядерну угоду з Іраном, падіння цін нижче $60 гарантоване. Але поки цього не сталося, ризик перебоїв у постачанні через санкції проти Росії або можливі військові дії США проти Ірану й надалі підтримуватиме зростання цін.

Нагадаємо:

Учора Іран розпочав військові навчання в Ормузькій протоці, тоді як другий американський авіаносець прямує до Перської затоки, що свідчить про високий ризик зриву будь-яких переговорів. Шанс на дипломатичну угоду зберігається, але виглядає мінімальним.

Bloomberg навіть розглядає сценарій, за якого Brent зросте до $108 за барель у разі блокування Іраном Ормузької протоки. Посилення санкцій проти Росії змушує покупців її нафти шукати альтернативи. Зростання попиту на інші сорти також підштовхує ціни вгору.

Виділимо кілька факторів:

• У лютому Китай планує купити рекордний обсяг російської нафти — це результат переорієнтації дисконтних потоків з Індії, яка різко скоротила закупівлі після угоди зі США.
• Незалежні китайські НПЗ є найбільшими у світі споживачами сировини з РФ, Ірану та Венесуели — постачання з усіх цих регіонів ускладнюються. Наразі російська суміш ESPO з поставкою в березні продається з дисконтом до Brent у $8–9, тоді як аналогічна іранська суміш — з дисконтом $10–11.
• Продажі саудівської нафти Китаю в березні зросли після того, як Королівство знизило ціни на свій основний сорт Arab Light до мінімального рівня за п’ять років через побоювання надлишкової пропозиції. Saudi Aramco поставить 56–57 млн барелів — на 8 млн більше, ніж у лютому. Індійські, південнокорейські та японські НПЗ також отримають більше нафти за довгостроковими контрактами.
• Саудівська нафта практично витіснила конкурентів зі спотового ринку Азії.
• Експорт нафти з Іраку також може зрости наступного місяця. Ірак використовує іншу модель продажів, ніж Саудівська Аравія: саудівська нафта продається лише за довгостроковими контрактами, тоді як Ірак та інші країни реалізують частину експорту на спотовому ринку.
• Продажі венесуельської нафти нині контролюються США та здійснюються через великих міжнародних трейдерів Vitol і Trafigura, внаслідок чого знижки до Brent скоротилися. Однак уже законтрактовані великі поставки до Китаю мають бути виконані — Трампу не потрібні серйозні міжнародні конфлікти.
• ОПЕК+ готовий скористатися сприятливою ситуацією і почати нарощувати видобуток з квітня після паузи в першому кварталі. Kpler очікує, що залишок добровільних скорочень у 1,66 млн б/д буде ліквідований протягом шести місяців.

Найбільш реалістичний політичний сценарій передбачає, що угоди з Іраном та щодо Росії–України будуть укладені не раніше червня цього року. Тому варто звикати до цін Brent у діапазоні $60–62 та WTI трохи вище $63, а також до зниження маржі на дизель і бензин на $5–7.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!