Де Японія знайшла гроші на інтервенції для підтримки єни

Єна хворіє: старі ліки більше не діють

USD/JPY

Ключова зона: 159.50 - 160.50

Buy: 161.00 (на відкаті після ретесту 160.00); ціль 162.50-163.50; StopLoss 160.40

Sell: 159.00 (на впевненому пробитті 160.00); ціль 157.50-156.50; StopLoss 159.60

Обсяг іноземних цінних паперів у резервах Японії скоротився на $75,6 млрд — це приблизно відповідає рекордним витратам на кілька операцій, спрямованих на підтримку єни. Фундаментальна причина полягає в тому, що різниця дохідності дворічних облігацій США та Японії зросла з 2,12% до 2,60% із початку лютого, що робить доларові позиції проти єни привабливими.

Офіційний представник Міністерства фінансів Японії визнав, що саме валютні інтервенції стали одним із ключових чинників різкого скорочення золотовалютних резервів, і це падіння стало найбільшим в історії.

Нагадаємо:

Токіо використовує вкладення в іноземні цінні папери, включаючи казначейські облігації США, для фінансування рекордних валютних інтервенцій, проведених минулого місяця. Трампу така стратегія вирішення проблеми внутрішнього фінансового дисбалансу Японії точно не сподобається.

Розпродаж цінних паперів для підтримки курсу японської валюти не влаштовує США — адміністрація Трампа стурбована стабільністю ринку державних облігацій.

Проте Японія все ж зважилася на найбільшу валютну інтервенцію у своїй історії, причому в зовсім інших макроекономічних умовах. Ключовий момент 2026 року полягає в тому, що фінансування здійснювалося не через бюджет і не через Банк Японії. Як і раніше, використовувався спеціальний державний валютний фонд (Foreign Exchange Fund Special Account).

Одночасно на курс тиснули:

  • новий стрибок цін на нафту;
  • загострення конфлікту на Близькому Сході;
  • зростання попиту на долар США як захисний актив;
  • збільшення вартості імпорту енергоносіїв для Японії;
  • збереження вищої дохідності американських облігацій.

Ринок почав активно нарощувати короткі позиції щодо єни. За оцінками Reuters, обсяг спекулятивних шортів наблизився до $9 млрд.

  • Вашингтон поки що відкрито не протестував проти спроб Токіо підтримати єну. Бессент навіть публічно висловив довіру голові Банку Японії Кадзуо Уеді, натякнувши, що США очікують підвищення процентних ставок у Японії.
  • Валютні резерви Японії наприкінці травня скоротилися до $1,09 трлн. Цього більш ніж достатньо для нових інтервенцій у разі потреби. Обсяг валютних депозитів, ще одного джерела коштів, практично не змінився і становив $162 млрд.
  • Продаж американських паперів поки що не вважається критичним. Було б значно гірше, якби Японія продавала 10-річні облігації, порушуючи баланс попиту та пропозиції на борговому ринку. Фактично Токіо визнає, що подальший продаж Treasuries стає не лише валютним питанням, а й фактором глобальної фінансової стабільності.
  • Очікується, що керівництво Банку Японії обговорить можливе підвищення ставок на засіданні 15–16 червня. Але, незважаючи на те, що ринок оцінює ймовірність підвищення ставки у червні в 92%, єна продовжує коливатися поблизу рівнів, на яких раніше проводилися інтервенції. До речі, наприкінці червня Міністерство фінансів США опублікує свій піврічний звіт щодо валютної політики — Японія залишається у списку 10 економік, за якими ведеться пильне спостереження.

І що в результаті?

Ефективність інтервенцій знижується. Війна США та Ізраїлю з Іраном додала додаткового тиску на єну. Японія імпортує майже всю свою енергію, причому понад 95% імпорту нафти надходить із Близького Сходу. Зростання цін на нафту означає, що Японії доводиться платити більше доларів за енергоносії, що підвищує попит на іноземну валюту на шкоду єні.

Після витрат у ¥11,7 трлн ринок досить швидко повернувся до рівнів, які спровокували втручання. Це означає, що фундаментальний потік капіталу, як і раніше, сильніший за дії держави. Ринок побачив, що навіть $73 млрд не змогли змінити довгостроковий тренд єни. Це вкрай небезпечний сигнал для Міністерства фінансів Японії: кожен наступний раунд інтервенцій потребує дедалі більшого обсягу капіталу для досягнення того самого ефекту.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!