Нафта шукає нові маршрути

Ринок нервує через ризик подвійної блокади на Близькому Сході
XBR/USD
Ключова зона: 91.00 - 95.00
Купівля: 96.50 (на відкаті після ретесту 95.00); ціль: 98.50-100.00; StopLoss 95.80
Продаж: 90.00 (на тлі сильного негативного фундаментального фону); ціль: 87.50-86.50; StopLoss 90.70
Ескалація конфлікту між Іраном та Ізраїлем протягом минулих вихідних продемонструвала, наскільки примарними стали надії на мирну угоду. Тепер уже неможливо ігнорувати новий ризик: можливу блокаду Баб-ель-Мандебської протоки — останнього маршруту, що залишається для експорту саудівської нафти.
Нагадаємо:
Іран перекрив Ормузьку протоку понад три місяці тому, і відтоді лише три фактори стримували ціни від оновлення історичних максимумів: величезні запаси Китаю (понад 1,2 млрд барелів), значні обсяги нафти, вже завантаженої на танкери, та можливості Саудівської Аравії підтримувати експорт в обхід Ормузької протоки.
Але якщо союзники Ірану в Ємені — хусити — вирішать заблокувати Баб-ель-Мандебську протоку, нафтовий ринок зіткнеться з новою катастрофою.
- Рух суден через Баб-ель-Мандеб уже був обмежений з 2023 року. Тоді більшість комерційних суден віддала перевагу альтернативному маршруту навколо мису Доброї Надії, що подовжує шлях з Азії до Європи на 1,5–2 тижні. До 2025 року напруженість дещо знизилася, але трафік так і не повернувся до докризових рівнів.
- Експорт саудівської нафти (особливо еталонного сорту Arab Light) через порт Янбу на Червоному морі різко зріс після того, як королівство почало використовувати трубопровід East-West Pipeline на повну потужність. У звіті за перший квартал Saudi Aramco підтвердила, що обсяги прокачування через цей маршрут досягли історичного максимуму.
- Ірак та ОАЕ прискорюють розвиток альтернативних трубопровідних маршрутів для зменшення залежності від Ормузької протоки. Маршрут через Курдистан до турецького середземноморського порту Джейхан має підтримати іракську економіку. Однак і цей шлях перебуває під загрозою: у квітні Іран атакував саудівський трубопровід East-West та порт Фуджейра, порушивши експортні операції.
- Альтернативний сценарій, який використовує Китай, недоступний для більшості споживачів. У травні Китай різко скоротив закупівлі нафти на зовнішніх ринках: обсяги імпорту впали до найнижчого рівня більш ніж за вісім років.
- Пекін свідомо утримується від агресивних закупівель і адаптується до втрати більшої частини поставок із Перської затоки за допомогою трьох інструментів: експортних обмежень, зниження завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених запасів. Найімовірніше, Китай не збільшуватиме імпорт ще кілька місяців і може вийти з поточної кризи найсильнішим гравцем.
Який підсумок?
На цьому етапі хуситам буде достатньо атакувати кілька танкерів біля узбережжя Ємену, щоб через страх нових ударів спровокувати фактичний колапс судноплавства через Баб-ель-Мандебську протоку.
У такому разі ринок втратить ще кілька мільйонів барелів на добу ексклюзивної важкої арабської нафти. Це підніме як рівень конфлікту, так і ціни на енергоносії на новий рівень.
Подібний сценарій різко скоротить доступність нафти на спотовому ринку та суттєво збільшить витрати. Зростуть фрахтові ставки та витрати палива для перевезень.
Крім того, ефективність ринку знизиться, оскільки повністю завантажені супертанкери класу VLCC технічно не можуть проходити через Суецький канал.
Створення нових маршрутів потребує не лише значних інвестицій, а й часу та міжнародних домовленостей, особливо якщо трубопроводи проходять територією кількох держав.
Динаміка цін на основні нафтові еталони залишається нестабільною та спекулятивно небезпечною.
Тож діємо виважено та уникаємо зайвих ризиків.
Прибутку всім!