Японія та Китай позбавляються боргових активів США

NIKK225

Ключова зона: 61,000 - 62,000

Buy: 62,500 (на сильному позитивному фундаменті); ціль 64,000; StopLoss 62,000

Sell: 60,000 (на впевненому пробитті 61,000); ціль 58,500-57,500; StopLoss 60,500

На фінансовому ринку з’явився тривожний сигнал: іноземні уряди активно скорочують свої вкладення в казначейські облігації США. Війна на Близькому Сході змусила центральні банки продавати доларові резерви, щоб захистити свої валюти від енергетичної кризи, яка спричинила різке падіння валютних курсів.

За даними Міністерства фінансів США, у березні Китай знизив інвестиції в держборг США до $652,3 млрд, що приблизно на 6% менше, ніж у лютому — це найнижчий показник із вересня 2008 року. Японія скоротила свої резерви приблизно на $47 млрд — до $1,191 трлн. Останніми тижнями Вашингтон активно цікавиться, чи використовуватиме Токіо довгострокові казначейські облігації для фінансування інтервенцій на валютному ринку.

Розпродаж активів розпочався після початку американо-іранського конфлікту, коли ціни на сиру нафту різко зросли. Регіональні економіки, залежні від імпорту нафти з країн Перської затоки, зіткнулися з найбільшим енергетичним шоком за останні десятиліття. У відповідь політики вирішили продати частину своїх доларових активів, щоб фінансувати валютні інтервенції.

Тепер ринок уважно стежить, чи не перетворюється це на довгостроковий відхід найбільших кредиторів США від доларового боргу.

Нагадаємо:

Казначейські облігації опинилися під сильним тиском через різке зростання прибутковості. Конфлікт на Близькому Сході посилив побоювання щодо інфляції та змусив інвесторів вимагати вищої компенсації за володіння боргом США.

Розпродаж іноземних активів також вплинув на зниження цін на облігації. Лише у березні іноземні інвестори зазнали збитків у розмірі $142,1 млрд за довгостроковими казначейськими зобов’язаннями.

Китай почав продавати американські папери приблизно за місяць до візиту Трампа та фактично скоротив портфель майже вдвічі.

Що стоїть за цією стратегією:

• геополітичне протистояння США та Китаю;
• страх санкційних ризиків і можливого заморожування резервів;
• зростання боргового навантаження США;
• диверсифікація резервів у золото, сировинні активи та недоларові інструменти;
• бажання знизити залежність від доларової системи.

Зверніть увагу: це не «панічний розпродаж». Консолідовані дані відображають не лише чисті покупки/продажі, а й переоцінку портфелів, а також можуть спотворюватися через зберігання активів через фінансові центри. Наприклад, Китай продає Treasuries не тому, що «долар завтра обвалиться», а тому, що світ поступово переходить від однополярної доларової моделі до більш фрагментованої фінансової системи.

Втім, тренд виглядає значущим. Китай послідовно знижує частку Treasuries на тлі геополітичних ризиків, диверсифікації резервів і прагнення зменшити залежність від доларової системи. Японія, своєю чергою, балансує між підтримкою єни, прибутковістю американських облігацій і внутрішніми потребами ліквідності.

Ринок уже закладає вищу премію за ризик: прибутковість 10-річних Treasuries утримується біля 4,6%, а загальний держборг США наближається до $39 трлн.

Що робити трейдерам

• Стежити за прибутковістю 10-річних Treasuries: зростання вище 4,7–5,0% може посилити тиск на акції зростання та крипторинок.
• Контролювати індекс долара DXY: скорочення попиту на Treasuries не завжди одразу б’є по долару, але підвищує волатильність.
• Враховувати ризик корекції в Nasdaq та S&P 500 у разі нового стрибка прибутковості.
• Контролювати левередж у крипті: зростання прибутковості зазвичай погіршує апетит до ризику.
• Стежити за покупками золота центральними банками.

Якщо зовнішній попит на американський борг і далі знижуватиметься, США доведеться утримувати інвесторів вищою прибутковістю. А це означає тиск на акції зростання, крипторинок і ринок нерухомості. У такому середовищі золото та захисні активи можуть почуватися сильніше за ринок. Але говорити про тотальну втечу від долара поки що зарано.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім — профітів!