Перша річниця торговельної війни Трампа

SP500

Ключова зона 6,700 - 6,800

Buy: 6,850 (під час відкоту після ретесту рівня 6,750); ціль 7,100; StopLoss 6,780

Sell: 6,650 (на сильному негативному фундаменті); ціль 6,400; StopLoss 6,720

З квітня 2025 року США перейшли від епізодичних підвищень тарифів до повномасштабної торговельної війни. За рік політика Трампа зламала глобальну торгівлю та перевела її в режим двосторонніх бізнес-угод. Це означає, що тарифи стали не просто податком на імпорт, а ключовим макрофактором, що впливає на валюти, сировинні активи та глобальний ризик-апетит.

Трамп продовжує маніпулювати «шанcом на скасування тарифів» (які й так юридично призупинені) у межах ширших стратегічних цілей. До речі, анонсовано чергове підвищення тарифів на фармацевтику до 200% цього літа — це наступний великий галузевий ризик.

Нагадаємо:

З 2 квітня 2025 року Трамп реалізує політику «взаємних тарифів», пояснюючи це «надзвичайною» економічною ситуацією через хронічні дефіцити торгівлі товарами США. Схема проста: спочатку максимальна загроза, потім шантаж скасуванням тарифів в обмін на лояльність (у тому числі політичну!), результат — двосторонні тарифні угоди. Фактично США розпочали демонтаж WTO на користь торговельного протекціонізму.

Після лютневого рішення Верховного суду США про незаконність нових тарифів адміністрація Трампа швидко перейшла до нових юридичних підстав для збереження тарифного тиску.

У другій половині 2025 року тарифна війна перейшла в режим «персональних угод»; зафіксовано домовленості з ЄС, Китаєм, Південною Кореєю, Індією, Тайванем, країнами Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Узгоджені тарифи залишаються в діапазоні 10–40%, а в окремих галузях (наприклад, промислові метали) умови жорсткіші.

За цей рік стало зрозуміло, що мета Трампа була значно ширшою, ніж просто наповнення бюджету.

• Тарифи працюють не як «податок», а як інструмент переговорного примусу.
• Ринок не зник — він змінив формат. Глобальна торгівля зростала швидше за ВВП, незважаючи на жорсткі тарифи США.
• AI-товари (чипи, сервери, мережеве обладнання) стали сильним драйвером — понад 30% усього зростання торгівлі, ключові постачальники — Тайвань, Південна Корея та Південно-Східна Азія.
• Китай програв, але не так, як очікував Трамп. Імпорт США з Китаю впав на 27% за перші 10 місяців 2025 року, але дефіцит скоротився лише до $202 млрд, решта «перетекла» до В’єтнаму та Тайваню.
• Юридичний конфлікт президента з Верховним судом США, на який Трамп відповів введенням 10% тарифу за Section 122 для вирішення проблем платіжного балансу.

Високі тарифи мали підтримати долар через скорочення імпорту та зростання внутрішніх цін.

Проте навесні 2025 року ринок сприйняв тарифи Трампа як удар насамперед по економічному зростанню США та по американських активах. Долар слабшав до франка та єни, а попит переходив у захисні активи. 2 квітня 2025 року долар впав, а не зріс.

Водночас перемир’я США-Китай 2025 року спрацювало дзеркально: долар зріс, ризик-апетит відновився.

І що в результаті?

Тарифна війна змінила механіку ціноутворення:

• долар більше не є безумовним бенефіціаром;
• золото знову отримує політичну премію;
• сировина дешевшає при ризику уповільнення;
• метали реагують і на тарифи Вашингтона.

Тарифна війна триває — це вже боротьба з великим капіталом, і вона може тривати роками. Ігнорувати її — означає ігнорувати ключовий драйвер ринку. Доведеться адаптуватися.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!