Біткоїн і нафта: кореляція без формул

BTC/USD

Ключова зона 67,500 - 71,000

Buy: 71,500 (після впевненого пробиття рівня 70 000) ; ціль 73,500-74,000; StopLoss 70,500

Sell: 67,500 (на сильному негативному фундаменті) ; ціль 63,500; StopLoss 68,500

Приховані, «темні» міжринкові зв’язки стали головним трендом із початку року. Конфлікт на Близькому Сході руйнує звичну логіку і штовхає ціни на енергоносії вгору, а фінансовий ринок змушений реагувати. Криптовалюти також потрапили в цю пастку.

Стандартними методами оцінити кореляцію між цінами на нафту і біткоїном майже неможливо — в різних ринкових умовах вони можуть рухатися як синхронно, так і в протилежних напрямках.

Нафта, як і інші енергоресурси, не є драйвером криптовалют. Вона працює як ринковий тригер.

Нагадаємо:

Різкі рухи ціни на нафту завжди пов’язані з геополітикою — конфлікти, санкції, природний форс-мажор — усе, що може порушити обсяги і динаміку постачання та запустити ланцюг змін у глобальній економіці. У цій схемі BTC реагує не на ціну нафти, а на процеси, які вона запускає:

• дорога енергія провокує зростання інфляції;
• висока інфляція означає жорсткішу політику центральних банків;
• жорстка монетарна політика зменшує ліквідність ринку — основне «паливо» для ризикових активів.

Тому говорити про чітку кореляцію — пряму чи зворотну — не зовсім коректно.

Реальний зв’язок між нафтою і біткоїном проявляється не через абстрактну ліквідність, а через інфляційні очікування. Інфляція вимагає корекції ставок: інвестори починають закладати більш тривале збереження жорсткої політики ФРС або взагалі скасування такого сценарію.

Саме тоді можна спіймати синхронний рух крипторинку і сировинного ринку. Так, під час зростання нафти вище $100 за барель, біткоїн рухався синхронно з Nasdaq, оскільки інвестори сприймали криптовалюти як захисний актив.

Це ще раз підтверджує, що на короткій дистанції біткоїн залишається стратегією уникнення ризику.

Є додатковий ефект: зростання цін на енергоносії часто супроводжується зміцненням долара, що зменшує глобальну ліквідність і тисне на крипторинок. І врахуйте: дорога енергія підвищує витрати майнерів, що може збільшувати пропозицію BTC на ринку через необхідність покривати витрати.

До речі, у криптоспільноті циркулює думка, що Іран протягом багатьох років міг накопичувати і продавати значні обсяги біткоїна, використовуючи дешеву енергію. Тобто майнінг BTC з надзвичайно низькою собівартістю міг створювати постійний прихований тиск на ринок. Після ударів по енергетичній інфраструктурі цей канал нібито зник, але прямих доказів цього факту немає.

Якщо високі ціни на енергію зберігаються, ситуація змінюється. Дорога нафта починає гальмувати економіку: зростають витрати бізнесу, падає споживчий попит, сповільнюється виробництво. У якийсь момент ринок починає закладати вже не інфляцію, а рецесію.

І тоді поведінка криптовалюти змінюється: реакція переходить на очікування пом’якшення політики — тобто на повернення ліквідності. Тобто той самий нафтовий шок, який спочатку тиснув на біткоїн, формує умови для його відновлення.

Лише чекати такого розвороту доводиться 2–3 місяці.

І що в підсумку?

Біткоїн поки що не має чіткої ролі в системі світових фінансів. Іноді він поводиться як ризиковий актив і падає разом з акціями, але щойно загальна довіра до традиційних фінансів падає, криптовалюти починають перетягувати на себе інвестиційний капітал.

Тому зовні стандартний нафтовий шок може давати протилежний ефект у різні періоди.

Наприклад, кожен військовий конфлікт, у якому так чи інакше брали участь США, зрештою закінчувався розширенням грошової маси. І тоді енергетичні кризи дають шанс заробити на нетрадиційних активах.

Головне не те, як і куди рухається нафта, а те, як довго триває реакція ринку на цей рух і які заходи приймають монетарні регулятори.

Поки біткоїн балансує між двома ролями — ризикового активу і ринкової альтернативи — його реакція на такі події буде змінюватися. Але спіймати і використати цю кореляцію цілком можливо.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!