Як політичні війни тиснуть на крипторинок

USD/JPY

Ключова зона: 150.00 - 151.50

Buy: 151.50 (на впевненому пробої рівня 151.00) ; ціль 153.50; StopLoss 150.80

Sell: 150.00 (на сильному негативному фундаменті) ; ціль 148.50-148.00; StopLoss 150.70

Ще під час свого першого терміну Трамп заявив, що США веде торговельну війну проти Китаю. У 2018–2019 роках підвищення тарифів на метал, електроніку та комплектуючі спричинило ефект доміно, що обвалив виробничі ланцюги та фондові індекси. Тоді криптовалюти сприймалися як «ризиковий актив» і рухалися синхронно з технологічними акціями.

Сьогодні подібні дії політиків змінюють баланс сил не лише на традиційних ринках, але й у цифровій економіці. Трамп знову звинуватив Пекін у «недобросовісній конкуренції» та заявив про намір повністю перекроїти торговельні відносини між країнами, наголосивши, що «Америка більше не терпітиме нерівності». Відтоді криптотрейдери почали закладати у ціни ризик катастрофи.

Оголошення про введення 100% тарифів на китайський імпорт стало тригером падіння. Протягом кількох годин BTC обвалився із зони $121 000 до $108 000, а сукупний обсяг ліквідацій перевищив близько $21 млрд, хоча реальні втрати, ймовірно, були ще більшими.

Торговельний конфлікт США–Китай б’є по крипторинку набагато сильніше, ніж може здатися. Він зачіпає не лише готову продукцію, а й постачання технологічного обладнання — від мікрочипів до компонентів, що використовуються для майнінгу. Зростання витрат на обладнання підвищує собівартість майнінгу та знижує стабільність майнінгових компаній.

Під час різких коливань цін алгоритмічна торгівля, маржинальні позиції та деривативи посилюють амплітуду рухів, спреди розширюються до екстремальних рівнів. Волатильність ф’ючерсів досягла максимумів, біржі фіксували підвищену кількість реквот під час виконання ордерів. Навіть великі інституційні гравці були змушені скорочувати позиції, щоб зменшити ризики ланцюгових ліквідацій.

У такі моменти крипторинок втрачає головну опору — ліквідність — і переходить у каскадний розпродаж: слабкі гравці виходять, великі фонди зменшують експозицію, а ті, хто поза ринком, не знають — радіти чи шкодувати через втрачений прибуток. Зі стабілізацією волатильності частина капіталу зазвичай повертається.

Сьогодні цифрові активи стали частиною глобальної економіки. Торговельна війна тепер має технологічний вимір — контроль над рідкоземельними матеріалами (РЗМ), напівпровідниками та програмним забезпеченням. Якщо ці обмеження посиляться, вони неминуче вплинуть і на блокчейн-індустрію.

Додайте до цього фактор активних спекуляцій окремих політичних діячів, таких як сім’я Трампа та компанія World Liberty Financial (WLF) з токенами $WLFI, $TRUMP і $MELANIA. Крім того, сім’я Трампа бере участь (через компанію American Bitcoin Corp.) у майнінгу біткоїна та управлінні BTC-резервами.

Присутність політиків у криптовалютних «схемах» паралельно з тим, як уряди регулюють ці ж активи, створює потенційний конфлікт інтересів. Мемкоїни та токени без чіткої економічної функції — типовий симптом волатильності й спекуляцій. А можливий зв’язок із іноземним (часто непрозорим) капіталом несе ризики для нацбезпеки та регуляції.

Тому політичний фактор у аналізі динаміки криптовалют стає надзвичайно важливим, адже крипта давно втратила статус надійного ринкового притулку. Хочете захистити капітал — інвестуйте в золото.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!