Атака на крипту: що і як крадуть хакери

У 2025 році крипторинок зіткнувся з рекордним обсягом викрадень: з січня по грудень зловмисники викрали понад $3,4 млрд. Ключова особливість року — не сума втрат, а трансформація самих загроз: атак стало менше, але кожна з них завдає значно більшої шкоди.

Домінуючу роль у криптозлочинності й надалі відіграє КНДР. На її частку припало близько 76% усіх компрометацій криптосервісів за рік. Північнокорейські групи викрали щонайменше $2 млрд, що на 51% більше, ніж роком раніше, водночас діючи рідше, але значно ефективніше.

Характерною рисою стала й еволюція схем відмивання коштів. На відміну від інших груп, які використовують великі перекази на мільйони доларів, хакери з КНДР дроблять потоки на транші, переважно до $300,000. Далі активи проходять через кросчейн-мости та міксери. Важливу роль відіграють мережі посередників і азійські (найчастіше китайські) криптосервіси, які виступають гарантами угод і допомагають обходити жорсткі комплаєнс-процедури. У результаті викрадена крипта швидко «розчиняється» у ланцюжках переказів, мігрує між мережами та зрештою виводиться через непрозорих провайдерів у фіатну валюту.

Наприклад, за лютневою атакою з крадіжкою на Bybit, коли з інфраструктури біржі «зникло» близько $1,5 млрд (переважно в ETH), також стоять північнокорейські «фахівці». Примітно, що атака не була пов’язана зі «зламом блокчейна». Ключова вразливість знаходилася в системі управління активами: хакери отримали можливість легітимно підписувати транзакції на виведення коштів, фактично обходячи внутрішні механізми контролю та маскуючи крадіжку під санкціонований переказ.

Результатом 2025 року стала трансформація «профілю жертв»:

• Під удар дедалі частіше потрапляють звичайні користувачі, а не лише протоколи та інфраструктура сервісів. За рік зафіксовано близько 158,000 інцидентів, пов’язаних із компрометацією персональних гаманців.
• Гаманці приватних осіб забезпечили близько 20% загальної викраденої вартості. Типові сценарії — фішинг, підроблені сайти й розширення, «служби підтримки» в месенджерах і схеми з підписанням шкідливих транзакцій. Ключовим фактором тут є не вразливості коду, а помилки користувачів.
• Окремо виділяється Solana: за кількістю постраждалих вона стала однією з найпомітніших цілей. Зафіксовано десятки тисяч випадків компрометації гаманців. Причина не в тому, що мережа «гірше захищена», а в масштабі роздрібного використання.
• Ризики більше не обмежуються вразливими протоколами чи слабко захищеними сервісами: під загрозою перебувають як великі централізовані платформи, так і індивідуальні гаманці.
• Для сервісів критичною точкою залишається компрометація доступу та процесів управління активами — одна успішна атака на ключі або підписантів здатна призвести до втрат на сотні мільйонів доларів.

В умовах, коли злочинці роблять ставку на масовість, безпека дедалі більше залежить не від складності блокчейна, а від базової цифрової гігієни. У наступному році захист криптоактивів усе більше зміщуватиметься у бік профілактичних заходів:

• апаратні гаманці для довгострокового зберігання,
• розподіл активів між кількома адресами,
• відмова від сумнівних посилань і розширень,
• ретельна перевірка транзакцій і наданих дозволів.

Для індустрії загалом це означає посилення моніторингу, жорсткіший контроль доступу та максимально швидку реакцію на інциденти. Практика 2025 року показала: загрози зростають, але значну їх частину можна знизити, якщо розглядати безпеку не як абстрактну концепцію, а як щоденне операційне завдання.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!