Примара перемир’я на сировинному ринку

XBR/USD

Ключова зона 105.00 - 108.00

Buy: 108.50 (на сильному позитивному фундаменті); ціль 110.50-112.00; StopLoss 107.50

Sell: 103.50 (на впевненому пробитті рівня 105,00); ціль 100.00; StopLoss 104.50

У березні ціна на Brent злетіла більш ніж на 55%, що стало найзначнішим місячним зростанням за всю історію. Нафта готується до нового штурму зони $108–100 після того, як єменські хусити відкрили новий фронт у конфлікті з Іраном. Транспортна логістика регіону залишається паралізованою.

Ціна ф’ючерсів Brent з постачанням у травні зросла на 2,5% (до $115,45), ф’ючерси WTI з тим самим постачанням подорожчали на 1,5% ($101,17).

Трамп заявив про намір «захопити нафту» в Ірані та перенаправити її на нові ринки, що посилює побоювання щодо зростання ризиків для енергетичних поставок на Близькому Сході.

Нагадаємо:

У Венесуелі США фактично встановили контроль над нафтовим сектором після повалення Ніколаса Мадуро. Сировина з родовищ Венесуели надходить безпосередньо на американський ринок.

Тривалі перебої в постачанні нафти на Близькому Сході можуть спричинити стрибок цін до $150 вже у квітні.

Незначне падіння ціни після вербальних інтервенцій Трампа швидко компенсується панікою через проблеми з постачанням альтернативними маршрутами, наприклад через протоку Баб-ель-Мандеб між Аденською затокою та Червоним морем. Через цю протоку проходить приблизно 4–6 млн барелів нафти на день, і виробничих потужностей для збільшення цього обсягу не вистачає.

До речі, Саудівська Аравія довела експорт нафти через Червоне море майже до 5 млн барелів на день, що дозволяє компенсувати 45% обсягу поставок, які раніше йшли через Ормузьку протоку.

Чого чекати від нафти в таких умовах?

• Світові фондові ринки очікують довгострокового (не спекулятивного!) зростання цін і підвищення процентних ставок з урахуванням зростання ймовірності затяжного конфлікту. Блокада Ормузької протоки підвищує ризик рецесії не лише у США, а й у країнах регіону конфлікту.
• Захоплення експортного центру Ірану — острова Харг, через який проходить близько 90% нафтових поставок країни, фактично припинить надходження доларів до Ірану. Це посилить масштабну ескалацію з ударами у відповідь по критично важливій інфраструктурі в країнах Перської затоки.
• Ця ескалація може швидко поширитися на глобальні маршрути постачання. Навіть якщо будуть задіяні альтернативні маршрути через Суецький канал, пропускна здатність різко знизиться, що потенційно може призвести до скорочення поставок на ринок на 4–5 млн барелів на день.

І що в результаті?

Протягом усього місяця нафтовий ринок перебуває в режимі форс-мажору, і цей режим поки що зберігається.

Навіть якщо підтвердиться інформація про готовність Трампа зупинити військові дії без зняття блокади Ормузької протоки, відновлення руху суден через протоку можливе не раніше середини квітня.

Стійке довгострокове зростання нафти виглядає малоймовірним: такі ціни неминуче створюють ризики рецесії. Питання лише у таймінгу — це може зайняти місяці. Якщо дивитися за межі горизонту 6 місяців, більш імовірним сценарієм виглядає зниження цін.

• Повна і тривала блокада Ормузької протоки неможлива. США, Велика Британія та їхні союзники можуть організувати конвой або вдатися до силових дій. Навіть Іран усвідомлює, що повне закриття протоки завдасть серйозної шкоди його економіці.
• Еластичність попиту: при досягненні цін $150 і вище споживачі скорочують споживання нафти, компанії економлять, а розвиток відновлюваної енергетики прискорюється. У результаті ціни можуть стабілізуватися в діапазоні $120–150.

На цей момент інвестори активно шукають «больову точку», яка змусить Трампа змінити підхід до війни. Консолідований прогноз аналітиків передбачає ціну Brent близько $125 — слід бути дуже обережними з короткими позиціями.

Тому діємо розумно й даремно не ризикуємо.

Всім – профітів!